Меркатор Географічний довідник Всесвіт. Будова Всесвіту

Всесвіт. Будова Всесвіту

Всесвіт – це весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія та енергія.

Всесвіт складається з порожнин (войдів) та галактичних ниток, які можна розбити на надскупчення, скупчення, групи галактик, а потім і на галактики. Галактики складаються із зірок, зоряних скупчень, міжзоряного газу, пилу і темної матерії. Зірки або групи зірок утворюють зоряні системи. До їх складу можуть входити незоряні об’єкти (планети, супутники, астероїди, метеороїди, комети та космічний пил), які утворюють планетні системи.

Всесвіт в межах 500 млн світлових років
Всесвіт в межах 500 млн світлових років, що показує найближчі галактичні стіни й надскупчення (Автори: Richard Powell, Antropia; Джерело: Wikipedia)

Войди (від англ. void – порожнеча) – ділянки космічного простору, в яких концентрація галактик у десятки разів менша середньої. Вони облямовані скупченнями та надскупченнями галактик. Розміри войдів становлять близько 10-30 мегапарсек. Великі войди (англ. supervoids) можуть досягати в розмірах 150 мегапарсек та імовірно охоплюють близько 50% обсягу Всесвіту.

Галактичні нитки (англ. galaxy filament) – найбільші з відомих космічних структур Всесвіту у формі ниток з галактик із середньою довжиною 50-80 мегапарсек (163–260 мільйонів світлових років), що лежать між великими порожнечами (войдами). Нитки можуть формувати «великі стіни» – відносно плоскі структури скупчень та надскупчень.

Надскупчення галактик (англ. supercluster) – фізично пов’язані сплющені угруповання скупчень галактик і груп галактик. Групи і скупчення галактик утворюють витягнуті волокна (ланцюжки). Протяжність ланцюжків 10-100 мегапарсек, товщина близько 1 мегапарсек. Багаті скупчення (тобто такі, які складаються з великої кількості членів) розташовані на кінцях ланцюжків або в місцях їх розгалуження. Надскупчення містить мережу волокон (або одне волоконце) й одне або декілька багатих скупчень. Сусідні надскупчення з’єднані ланцюжками. Між ланцюжками надскупчень розташовані войди.

Скупчення галактик (англ. galaxy cluster) – гравітаційно пов’язані системи галактик, розміри яких можуть досягати 108 світлових років. Маси скупчень варіюються від 1013 до 1015 мас Сонця. Виділяють три види скупчень: регулярні, нерегулярні, проміжні. Регулярні (або правильні) скупчення мають округлу форму в проекції на небесну сферу, їх характеризує значне зростання концентрації до центру. Нерегулярні (або неправильні) скупчення характеризуються неправильними зовнішніми контурами та зменшенням концентрації до центру.

Групи галактик (англ. galaxy group) – просторово відокремлені та гравітаційно пов’язані об’єднання галактик, що налічують до ста членів. Об’єднання з кількістю членів більше ста зазвичай називають скупченнями галактик, хоча чітко визначеної межі між ними немає.

Галактика (англ. galaxy) – гравітаційно зв’язана система із зірок, зоряних скупчень, міжзоряного газу, пилу і темної матерії. Галактики (за винятком нашої) – надзвичайно далекі астрономічні об’єкти. У видимій частині Всесвіту є близько двох трильйонів галактик. У просторі вони розподілені нерівномірно. Галактики відрізняються великою різноманітністю. Серед них можна виділити: кулясті еліптичні галактики, дискові спіральні галактики, галактики з перемичкою (баром), карликові, неправильні і т.д. Маса галактик варіюється від 107 до 1012 мас Сонця. Діаметр галактик – від 5 до 250 кілопарсек (16-800 тисяч світлових років). Найбільша відома галактика IC 1101 має діаметр понад 600 кілопарсек.

Спіральна галактика NGC 4414
Спіральна галактика NGC 4414 (Автор: The Hubble Heritage Team; Джерело: Wikipedia)

Зірка (англ. star) – велетенське розжарене, самосвітне небесне тіло, у надрах якого ефективно відбуваються (або відбувались) термоядерні реакції. Форма зірок близька до сферичної. Є як поодинокі, так і кратні зірки (подвійні, потрійні і т.д.). Залежно від температури поверхні зірки бувають блакитними, білими, жовтими і червоними. Маси зірок змінюються від 0,05 до 80 мас Сонця.

Зоряне скупчення (англ. star clusters) – гравітаційно зв’язана група зірок, що має загальне походження і рухома в гравітаційному полі галактики як єдине ціле.

Зоряна система (англ. star system) – це система, що складається з зірки чи групи зірок, і, можливо, планетних систем з менших тіл, об’єднаних гравітацією.

Планетна система (англ. planetary system) – незоряні об’єкти, що обертаються навколо материнської зірки. Це можуть бути планети, супутники, астероїди, метеороїди, комети та космічний пил.

Планета (англ. planet) – це небесне тіло, що обертається по орбіті навколо зірки або її залишків, досить масивне, щоб стати округлим під дією власної гравітації, але недостатньо масивне для початку термоядерної реакції, та яке зуміло очистити околиці своєї орбіти.

Супутник (англ. satellite) – небесне тіло, що обертається по певній траєкторії (орбіті) навколо іншого об’єкта в космічному просторі під дією гравітації.

Астероїд (англ. asteroid) – тверде небесне тіло діаметром від 1 до 1000 км, що рухається по орбіті в зоряній системі.

Метеороїд (англ. meteoroid) – невелике тверде небесне тіло, що рухається у міжпланетному просторі.

Комета (англ. comet) – мале тіло зоряних систем, яке обертається навколо зірки і має так звану кому (атмосферу) і/або хвіст. Кома і хвіст комети – це наслідки випаровування поверхні ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро складається з льоду та дрібних пористих кам’янистих частинок. Ядра мають діаметри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів.

Космічний пил (англ. cosmic dust) – частинки у космосі розміром від декількох молекул до 0,1 мм.

Міжзоряний газ (англ. interstellar gas) – газ, що заповнює простір між зорями. Він прозорий у видимому світлі. Середня концентрація атомів міжзоряного газу становить менше 1 атома в 1 см³.

Темна матерія (англ. dark matter) – один із компонентів Всесвіту, існування якого виявлено нещодавно лише за гравітаційним впливом на видиму матерію і на фонове випромінювання, оскільки вона не випромінює і не розсіює електромагнітне випромінювання, а також не бере участі у сильній (ядерній) взаємодії.


Джерела:


Залишити коментар